«Я вважаю, спочатку треба перемогти, а потім уже будувати стратегії. Але те, що імперія розпадається, сьогодні є реальністю, а не майбутнім ,

Російську імперію неохоче визнавали імперію, тому що вона завоювала сусідні території, а не заморські, як, скажімо, Британська. Усі імперії розпадаються, це 21 століття. Коли вона розпадеться, невідомо. Я сподіваюся, що Рада національної безпеки і оборони знає, як цьому процесу сприяти. Але очевидно, Росія матиме проблеми з відпаданням територій. Раніше чи пізніше, але те, що території будуть відпадати, — це однозначно», — каже професорка, яка досліджує політики колоніалізму.

Україна могла б працювати з російськими регіонами, розмірковує вона.

«Позаторік були рушення на Далекому Сході. Це ж Зелений Клин, переселені українці, хтось із них забув, хтось не забув. А де є українці, там відбуваються якісь протестні процеси», — наголошує Віра Агеєва.

Також вона категорична щодо культурного діалогу з росіянами:

«Не думаю, що зараз можливий якийсь культурний діалог з Росією. Він неможливий зараз, він не буде можливий ще довго. Яка культура після всіх убитих дітей?»

Натомість вважає, що важливо зміцнювати стосунки з Польщею, зокрема культурні.

«Сто років барабанні перетинки українських гуманітаріїв тріскали від дослідження українсько-російських стосунків. Насправді не менше стосунків ми мали і з іншими сусідами, мусимо цю переорієнтацію пройти… Я вірю в те, що можемо утвердити свою культуру і представити її на Захід», — зазначає дослідниця.

Сергій Жадан: «Світ готовий виступати проти Путіна, проте зовсім не готовий виступати проти Пушкіна»

До того ж Україна має долучитися до руйнування міфу про велику російську літературу, переконана Віра Агеєва.

«Росіяни дивним чином, часто за гроші, створили міф про велику російську літературу, яка представила якусь неймовірну, загадкову російську душу фактично на трьох романах Достоєвського, Тургенєва, який був західником, і Толстого. Я всіляко просувала б європейським простором історію про те, що два головні герої найбільшого російського роману «Війна і мир» Льва Толстого (написаний наполовину французькою, бо російської мови не вистачало) мають дуже потужні українські зв’язки. Чому П’єр Безухов, великий шукач гуманістичних цінностей, їде в Київську губернію опікуватися своїми маєтками? Чому в нього маєтки в Київській губернії? Тому що П’єр Безухов — син старого графа Безухова, прототипом якого (і це простежено до дрібниць) є ніжинський шляхтич Безбородько, який виграв усі війни, котрими Катерина пишалася.

У фіналі «Війни і миру» з’являється Рєпнін, одружений з Розумовською, тобто нащадками гетьмана Розумовського. Словом, де в Росії є хоч трохи демократії та лібералізму, там переважно українські впливи. І це треба всіляко просувати, щоб нарешті зробити все, аби міф про велику російську культуру перестав існувати», — каже професорка.