Главная>>Разное>>Тетяна ДАНИЛЕНКО: »Завдання журналіста — слідкувати за владою, а не захищати її від суспільства»
Тетяна ДАНИЛЕНКО: »Завдання журналіста — слідкувати за владою, а не захищати її від суспільства»

30

Нояб -0001

Тетяна ДАНИЛЕНКО: »Завдання журналіста — слідкувати за владою, а не захищати її від суспільства»

В Разное

Нещодавно журналістка Тетяна Даниленко, яка працювала на «5 каналі» 13 років, перейшла на телеканал ЗІК, де веде авторський проект «Face 2 Face». «Тетяна Даниленко — не просто журна­лістка, вона лідер громадської думки. Її ам­біції цілком збігаються з планами розвитку теле­каналу. Сподіваюсь, залучення Тетяни до нашої команди пришвидшить процес досягнення на­шої спільної мети», — сказав генеральний про­дюсер ЗІКу Гайгисиз Гелдієв після новини про поповнення команди каналу. Про зміну каналу, профдеформацію та колег Тетяна Даниленко розповіла читачам «ТелеЗамку».

— Кілька місяців тому ви перейшли з «5 каналу» на ЗІК. З чим пов’язані ці зміни?

— Так сталося, що протягом всієї своєї журналістської кар’єри я завжди працювала у ЗМІ, опозиційних до влади. Були пропози­ції перейти у провладні медіа, але, незважаючи на спокусу отри­мати більшу аудиторію, більшу зарплату й працювати у дуже про­фесійних командах, я завжди відмовлялася. Бо, на моє глибоке переконання, завдання журналіста — слідкувати за владою, а не захи­щати її від суспільства. Навіть після перемоги Петра Порошенка на президентських виборах «5 каналу» вдавалося зберігати свою тональність, подекуди критичну і до власника. Але чим далі — тим з більшим скрипом. Тому мій перехід з «5 каналу» був питан­ням часу. ЗІК — молодий канал, від якого влада не знає, чого че­кати. Він не підвладний і непередбачуваний. Це завжди ці­каво для будь-якого журналіста. Щодо команди: такої кількості навіть не облич, а характерів, зараз немає на жодному каналі. Тут і Сергій Рахманін, принципова, чесна людина, з якою я пішла б і в бій, і у розвідку. І Вахтанг Кіпіані, який гне своє за будь-якої вла­ди. І ексцентричний Остап Дроздов, який не боїться висловлюва­ти свою думку, навіть усвідомлюючи, що вона мало кому сподо­бається. І Наталка Влащенко, яка під час інтерв’ю з людини може душу витягнути, якщо захоче (сміється). Можу згадати ще бага­тьох колег — публічних і тих, що за кадром, — яскравих, успішних, по­рядних, які також опинилися зараз на ЗІКу. Тому особливих вагань щодо переходу у мене не було. Тим більше, що «зісватав» мене каналу Сергій Рахманін, а йому я вірю як самій собі.

— Ви в журналістиці вже близько 15 років. Професія, напев­не, залишає відбиток на характері, звичках, поведінці?

— Справді, це той фах що викликає профдеформацію. Як легко можна розпізнати у натовпі міліціонера чи військового, так само «читаються» і журналісти. Хоча здебільшого це щось невловиме, мабуть, спосіб мислення, відображений на обличчі. Мені важко судити, наскільки продеформована я сама, але певні рефлекси, безумовно, є. Наприклад з’ясовувати політичний підтекст навіть у побутових ситуаціях ставити питання, сумніватися, підозрювати...

— У вас досить напружений графік. З чого починаєте свій день?

— Як і будь-який інший завзятий шукач інформації — зі стрічок новин. Без цього вже тривожно.

— Герої вашої програми — люди, які впливають на життя Укра­їни. А хто вплинув на ваше життя, становлення як журналіста?

— На «СТБ» свого часу я йшла за Романом Скрипіним, який самою своєю присутністю переводив цей канал у розряд кри­тичних до влади. На «5-му» впливали вже всі потроху — і той-таки Скрипін, і Андрій Шевченко, і Микола Вересень, і багато інших масштабних людей. Зрештою, професія журналіста дає мож­ливість завжди мати привід спілкуватися з великими, мудрими людьми, яких цікаво слухати, з яких хочеться брати приклад.

— Ви переглядаєте свої ефіри у запису? Критикуєте себе?

— Я — свій найбільш прискіпливий глядач. Переглядати власні ефіри не завжди хочеться, але я себе буквально змушую і критикую, критикую, критикую...

Розмовляла Дар’я БАВЗАЛУК

 

Джерело статті: журнал «ТелеЗамок»